Сьогодні, 14 червня, світ відзначає Всесвітній день донора крові. Це нагода розповісти про важливість донорства крові та про те, як кожен може долучитися до проактивної спільноти українців, які регулярно здають кров.
Сьогодні найбільшою спільнота є ДонорUA, яка за 9 років своєї роботи разом здала понад 29 тисяч літрів крові, яка врятувала до 195 000 пацієнтів.
Після початку повномасштабної агресії у лютому-березні 2022 року, пік донорської активності вщух. Однак, щодня у лікарнях та медичних установах велика кількість пацієнтів потребує переливання крові, щоб врятувати своє життя. Операції, хвороби, поранення – кров потрібна завжди. Варто пам’ятати, що одна донація здатна врятувати три життя.
Нині, як ніколи раніше, наша нація розуміє важливість таких ініціатив. Від початку повномасштабного вторгнення потреби України в донорській крові зросли на 60%. Про це розповідала співзасновниця ДонорUA та Президентка ГО «Всеукраїнська асоціація донорів України» Ірина Славінська.
Львів’яни свідомо долучаються до збору крові для поранених українських захисників. Ше Інфо поспілкувалися з мешканцями Шевченківського району, які взяли участь у попередніх донаціях проєкту «Твоя кров. Моє життя. Наша перемога».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Твоя кров. Моє життя. Наша перемога»: як відбувались перші тестові донації в автобусі крові
“Скидати донати – недостатньо”
Пан Владислав почав здавати кров на початку повномасштабного вторгнення: «Я зареєструвався десь через тиждень після початку війни. До того просто над цим не замислювався. А в мене батько військовий, і я просто зрозумів, що така є потреба», – розповідає він.
Зараз Владислав намагається бути донором крові регулярно: «Наскільки там можливо, іноді хворію, іноді якісь сімейні обставини, але намагаюсь кожні два місяці здавати».
Сам Владислав із мікрорайону Підзамче, що знаходиться зовсім неподалік історичного центру міста. Тому тоді, коли бладмобіль «Твоя кров. Моє життя. Наша перемога» мав стоянку біля Львівської міської ради, дістатися до пункту здачі крові було значно легше, аніж до Центру крові, що на вулиці Миколайчука, пояснює він.
Мобільний центр збору крові – це спеціально обладнаний автобус, який може приїхати в будь-яку точку на карті Львівської області. Наприклад, до підприємства з великою кількістю працівників або поруч з торговим центром, де зазвичай великий потік людей.
Пані Марія з вулиці Малоголосківської ділиться своїм першим досвідом донорства крові: «Сьогодні здавала кров у мобільному центрі, тому що це неподалік моєї роботи і мені було зручно сюди підійти». Вона зізнається, що спочатку відчувала хвилювання: «Але зараз відчуваю якесь таке внутрішнє наповнення, тому що ти став корисним, долучився до доброї справи. І в принципі все чудово, почуваюся фізично і морально дуже добре».
Пан Назарій, мешканець мікрорайону Збоїща, поділився з редакцією Ше Інфо своєю мотивацією брати активну участь у донорській допомозі: «Скидати донати – це недостатньо. Я вирішив зробити більше, те, що є в моїх можливостях. Тому це основна, власне, мотивація», – розповідає він.
Добровільне регулярне донорство — єдиний шлях для вчасного забезпечення необхідною кількістю донорської крові. А також варто пам’ятати, що донації не лише допомагають рятувати життя реципієнтів, але й приносять користь самим донорам. У людей, що регулярно здають кров, знижується ризик утворення злоякісних пухлин та розвитку тромбозу, й загалом збільшується тривалість життя.
Всесвітній день донора крові як нагадування нам про те, що навіть один раз у рік, зробивши невеликий внесок, кожен з нас може врятувати чиєсь життя.
