У селі Воля-Гомулецька, що є частиною Львівської територіальної громади, триває реставрація дерев’яної церкви Пресвятої Трійці — пам’ятки архітектури національного значення.
Храму майже 270 років, і він зберігся майже без змін з часу зведення. Протягом тривалого часу святиня потребувала ґрунтовного оновлення, яке наразі проводиться за методом протезування: споруду розібрали до основи, замінили пошкоджені дерев’яні частини, після чого зібрали її наново.
Також триває реставрація унікального стінопису храму. У ході робіт церкві повернуть її первісне ґонтове покриття, а також облаштують сучасну протипожежну систему. Завершити всі роботи планується до кінця цього року.
Реставрацію розпочали ще у 2021 році, однак із початком повномасштабного вторгнення роботи було призупинено. Під час первинного етапу розкриття дерев’яних стін виявили критичні пошкодження конструкцій, що вимагало зміни технології реставрації. Експерти дійшли висновку, що частину стін потрібно розібрати, аби замінити зруйновані або прогнилі елементи. У зв’язку з цим проєкт було скореговано, а новим виконавцем стало підприємство “ЛЬВІВ-РЕСТАВРАЦІЯ”. У 2024 році роботи з відновлення храму було поновлено.
“Церква потребувала реставрації вже довгі роки. Поруч – залізнична колія, а це – вібрація, а також дощ, сніг, мороз нищили храм. Там, особливо на кутах, утворились великі щілини. Спочатку передбачалось тільки укріплення стін. Але, коли зняли обшивку, то, разом з експертом з Німеччини Крістофом Юнґгансом, зрозуміли: церкву однозначно необхідно повністю розібрати і зібрати наново. Рішення була непросте, бо кожну балку требу було пронумерувати, зрозуміти як і де здійснити протезування. Була довга дискусія, але все ж таки так і зробили”, – розповіла радниця міського голови з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко-Швець.
Реставрація здійснюється з максимальною увагою до збереження історичної цінності: храм відновлюють майже в автентичному вигляді. Як зазначила керівниця офісу охорони культурної спадщини ЛМР Тетяна Балукова, під час Другої світової війни було зруйновано північну частину нави, і для її відновлення тоді використали матеріали, зняті з церковних хорів.
“Зараз хори будуть відновлені, тобто всі елементи будуть повернуті на своє первинне місце. Відновлення цього унікального храму має велике значення, адже йдеться не лише про збереження архітектурної спадщини, а й нашої культурної ідентичності та традицій”, – зауважила Тетяна Балукова.
Станом на сьогодні виконано близько 60% реставраційних робіт. За словами заступника керівника ТзОВ “ЛЬВІВ-РЕСТАВРАЦІЯ” Ярослава Пащака, вже завершено реставрацію та зворотній монтаж вівтарної частини, нави та склепіння церкви.
“Старались якнайбільше залишити первісної деревини. Міняли тільки ті частини, які не підлягали повторному використанню. Автентична деревина збережена на 70%”, – розповів Ярослав Пащак.
Наразі тривають роботи зі встановлення карнизу. Попереду — монтаж ганку, а також облицювання та перекриття даху ґонтом, який на замовлення підрядника виготовляють майстри з Карпат.
Окрім цього, буде встановлено систему пожежної сигналізації, блискавкозахист, пожежний резервуар та проведено благоустрій території. Паралельно продовжується реставрація унікального стінопису, що зберігся в інтер’єрі церкви.
“Оскільки церкву розбирали, то, щоб максимально зберегти існуючі розписи, стінопис був профілактично заклеєний. Зараз майстрині закріплюють ділянки, які відстали, підклеюють паволоку, яка була розрізана чи розірвана. Тобто, виконують найосновніші консерваційні процеси, від яких залежить збереження пам’ятки”, – зазначив викладач коледжу ім. Труша, художник-реставратор станкового темперного живопису Андрій Почеква.
Адміністратор парафії отець Володимир Крижанівський зазначив, що навіть попри аварійний стан храму, у ньому продовжували відправляти Богослужіння. Остання Літургія відбулася у 2023 році — перед початком поновлення реставраційних робіт.
Загальна вартість проєкту становить близько 10 мільйонів гривень. Частину фінансування надало міжнародне партнерство — фонд ALIPH виділив 70 тисяч євро на збереження цієї архітектурної пам’ятки.
“Тішить, що, незважаючи на труднощі в часі війни, і міськрада, і всі дотичні сторони, знайшли фінансовий та інтелектуальний ресурс, щоб відновити цю святиню, яка представляє сакральну цінність і пам’ятку для нашого народу”, — зазначив голова комісії сакрального мистецтва Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ отець Ярослав Петруха.
