Петро Мосійчук зазнав тяжких поранень унаслідок удару ворожого FPV-дрона на Донеччині. Внаслідок поранення чоловік втратив обидві кисті та зір. Нині він проходить реабілітацію у Центрі UNBROKEN, де опановує навички орієнтування в просторі та самостійності у побуті. Підтримку йому надають дружина Альона та донька Ліана.
Петро та Альона познайомилися на Рівненщині. Згодом пара разом виїхала на роботу до Польщі, де чоловік зробив пропозицію. У 2021 році вони повернулися в Україну та одружилися.
Після початку повномасштабного вторгнення Петро Мосійчук вступив до лав Збройних сил України. Спочатку він служив водієм у 95-му окремому батальйоні підтримки, а згодом — оператором безпілотних літальних апаратів у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
У перший рік повномасштабної війни подружжя ухвалило рішення стати батьками. Згодом у них народилася донька Ліана.
9 лютого 2026 року Петро Мосійчук отримав тяжке поранення внаслідок удару FPV-дрона. Після евакуації через Ізюм, Харків і Київ його доправили до Львова. У Центрі UNBROKEN він проходить етап відновлення та реабілітації.
“Якось почухався ніс — я руку приставив, а її немає. Але я руку відчуваю, що вона є. І запитав дружину, а вона каже, що немає ні одної, ні другої. Важко було, дуже важко…”, — ділиться Петро.
Певний час він разом із дружиною зберігав надію, що лікарям вдасться врятувати хоча б зір. Однак через тяжкість мінно-вибухового поранення відновити зір не вдалося.
“Сприйняти мені було дуже важко. Я не хочу сказати, що я це сприйняв на всі сто. Але все одно треба якось підніматися, бо у мене є дружина і донечка”, — каже захисник.
Кілька місяців Петро займається зі спеціалістами Центру UNBROKEN. Він щодня вчиться орієнтуватися в просторі без зору, вдосконалює навички самообслуговування та готується до подальшого протезування.
Поруч із ним перебувають дружина та донька. Спершу Петро та Альона не знали, як пояснити трирічній дитині зміни у стані батька. Зрештою вони вирішили говорити просто та чесно: “У тата будуть нові ручки та очі”.
Донька стала для нього головною підтримкою та джерелом мотивації під час відновлення. Вона також залишається важливою емоційною опорою для пацієнта.
“Як вона покидається, знаєте, такий світанок настає відразу”, — каже НЕЗЛАМНИЙ.
Попереду у захисника — тривалий і складний процес відновлення.
