6-місячний син звільненого з полону захисника отримав критичну травму голови після падіння. Шанси на виживання становили лише 50%. За порятунок хлопчика у вкрай тяжкому стані взялися фахівці дитячої лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова.
Батько дитини, Владислав, — військовий із Львівщини, який пройшов бої на “Азовсталі” та перебував у полоні 659 днів. Лише через кілька місяців після звільнення подружжя дізналося, що чекає на первістка. У березні цього року народився син Данилко, названий на честь короля Данила.
1 жовтня, у День захисників і захисниць України, сім’я поверталася пішки з нагородження, де Владислав отримав почесну відзнаку. Його дружина Юлія несла малюка в ергорюкзаку, коли раптово впала на бруківці.
“Просто зашпорталась і впала разом із ним на руки. Данилко не впав на спинку, але голівка по інерції відхилилася назад, і він травмувався. Ми відразу звернулися до лікарні. Я тоді питала лікаря, коли нас випишуть, а він відповів: “Мова йде не про виписку, а про життя дитини”. Я навіть уявити не могла, що просто падіння може призвести до такого”, — з болем пригадує мама малюка.
Лікарі встановили у 6-місячного Данилка тяжку черепно-мозкову травму. У критичному стані хлопчика терміново скерували до Львова — у дитячу лікарню Святого Миколая.
“Дитину одразу госпіталізували в реанімацію. Стан погіршувався буквально з кожною хвилиною. Було проведено нейросонографію – УЗД через тім’ячко з підозрою на крововилив. Комп’ютерна томографія показала величезну епідуральну гематому, об’ємом близько 150 – 200 мл. Це дуже великі розміри для немовляти”, — говорить завідувач нейрохірургічного відділення Тарас Микитин.
Лікарі оцінювали шанси Данилка на виживання як 50 на 50. Необхідно було якомога швидше видалити гематому, що займала приблизно сьому частину мозку дитини. Операція була надзвичайно ризикованою, однак без неї малюк не мав би шансів.
Під час хірургічного втручання нейрохірурги змогли повністю видалити гематому. Після операції Данилко ще кілька днів перебував у реанімації та отримував підтримку апаратом штучної вентиляції легень.
Коли стан хлопчика стабілізувався, медики зафіксували незначну слабкість у його лівій ручці та ніжці. Водночас лікарі прогнозують, що після курсу реабілітації цей неврологічний дефіцит зникне, і в майбутньому Данилко зможе бути повністю здоровим.
“Мені здається, я тепер усе життя буду переживати, щоб із його голівкою нічого не трапилося. Але головне – він живий. І за це я вдячна Богові та лікарям”, — каже мама хлопчика.
