На Львівщині пасічництвом займаються понад 3,5 тисячі пасічників, які утримують більше ніж 83 тисячі бджолосімей. Про це повідомили під час брифінгу в Офіційному медіацентрі при Львівській ОВА.
До повномасштабної війни Україна займала друге місце на світовому ринку постачальників меду. Внаслідок російського вторгнення, внутрішнє виробництво скоротилось і ми втратили лідерські позиції.
У Львівській області виробляють понад тисячу тонн меду на рік, але на рівні країні цей показник доволі низький.
«Різке зниження виробництва меду пояснюють тим, що головні медоносні регіони України перебувають або під окупацією, або там все ще заміновані поля. Йдеться про Миколаївську, Житомирську та Донецьку області. На Львівщині ж виробляють понад тисячу тонн меду, але в національному масштабі це менш, ніж 2%. Попри це наше виробництво щороку збільшується, тому у нас є значний потенціал, в тому числі, через географічну близькість до головних ринків збуту», – директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман
Приблизно 80% українського меду експортується, переважно в Німеччину, Польщу та США. Реалізація меду за кордоном великою мірою залежить від ситуації на кордоні, зокрема з Польщею.
Виробництво меду в регіоні становить понад тисячу тонн щорічно, що є відносно невеликою часткою українського виробництва, але демонструє потенціал для росту. Значна частина пасік зареєстрована, що сприяє їх ефективному управлінню.
Реєстрація пасік дає змогу отримати доступ до програм фінансування обласного та державного рівня, а також програм міжнародної технічної допомоги. На рівні держави підтримку можна отримати в межах програми «єРобота».
На рівні області отримати фінансову допомогу у вигляді пільгових кредитів (3% річних) можуть суб’єкти підприємництва, серед засновників яких є учасник/учасники бойових дій. На цей напрям з обласного бюджету скерували 5 млн. гривень – https://loda.gov.ua/news/91174
Важливою проблемою для бджільництва є застосування пестицидів, яке може спричиняти отруєння бджіл. Неправильне використання засобів захисту рослин не тільки шкодить бджолам, але й може призвести до адміністративної відповідальності.
«На жаль, іноді трапляються випадки отруєння бджіл. Головна причина – порушення правил обробітку угідь засобами захисту рослин. Суб’єкт господарювання, який вирощує польові культури має попередити орган місцевого самоврядування про обробіток землі, а громада має повідомити власників пасік. Та якщо пасіка не внесена до реєстру, то повідомляти відповідно теж нема кого. Саме тому, ми радіємо, що кількість зареєстрованих пасік за останні роки значно зросла», – додала Тетяна Гетьман
Уся необхідна інформація стосовно безпечного застосування засобів захисту рослин щодо запобігання отруєння бджіл зібрана у цій пам’ятці
Одним з небагатьох вищих навчальних закладів, який готує кваліфікованих спеціалістів, які можуть надавати послуги з утримання та лікування медоносних бджіл є Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. Університет розширив свою діяльність і тепер надає навчальні послуги ветеранам, які хочуть відкрити власну пасіку.
