22 вересня у Палаці Хоткевича відбувся мистецько-презентаційний вечір-реквієм «Памʼять поколінь, що зберегла лемківський дух», де представили свою творчість Народний ансамбль пісні і танцю ” ЛЕМКОВИНА” і лемківський хор “РАДОЦИНА”.
9 вересня 2024 року виповнилось 80 років з дня підписання угоди між УРСР та Польським комітетом національного визволення, відповідно до якої здійснювалися масові депортації українців з етнічної території Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини, що тривали протягом 1944-1951 рр.
“У 1944-1951 внаслідок насильницьких депортацій, рідні домівки втратили більше семисот тисяч етнічних українців, виселених в радянську Україну чекало колгоспне рабство на просторах від Карпат до азовських степів. Урвалися одвічні історичні звʼязки, втрачалася мова, традиції, культура, віра, лишилася памʼять, вона і досі жива”, – повідомили організатори мистецько-презентаційного вечору-реквієму.
Переселення відбувалося із застосуванням методів державного терору, брутальним порушенням прав людини, цинічним нехтуванням принципів справедливості та добровільності. Примусове виселення етнічних українців стало однією з найтрагічніших сторінок новітньої історії України.
Приводом для виселення стала нацистська ідентифікаційна карта, у якій було вказано про національність. Людей вантажили по 4 сімʼї до кожного товарного вагону всіх разом, немовлят, стареньких та немічних, шлях тривав деколи до 6 тижнів, ніхто не знав коли буде зупинка, вибігали з вагонів в пошуках води, інколи навіть не встигали вернутися , коли потяги з переселенцями прибували до станції, то зачинялися вокзали, магазини і крамниці, бо місцеві були налякані тим, що везуть бандерівців і це був тільки початок поневірянь.
Лемківська культура для майбутніх поколінь
Головна мета мистецько-презентаційного вечору-реквієму «Памʼять поколінь, що зберегла лемківський дух» – не просто зберегти минуле, а створити міцний фундамент для майбутнього. Це означає передати наступним поколінням цінності, які допоможуть їм сформувати свою ідентичність і відігравати активну роль у суспільстві.
Подія поєднала в собі історичну розповідь і творчість Народного ансамблю пісні і танцю “ЛЕМКОВИНА” і лемківський хор “РАДОЦИНА” У програмі були лемківські пісні, танці, вірші, в яких відчувається біль, смуток, жаль за наш народ, але також там присутній сильний і незламний дух лемків, їхню віру в майбутнє, прагнення зберегти свою культуру та ідентичність, незламну волю до життя, їхню любов до рідної землі і незгасну надію на повернення.
Народний ансамбль «Лемковина» — 55 років єдності
В першій половині заходу представив свою творчість народний ансамбль пісні і танцю “Лемковина”, який вразив своїм колоритом, гучними піснями, жвавими танцями, яскравими костюмами, відчувалася повна гармонія, єдність і стійкість
Наша “Лемковина” заснована 55 років тому, спочатку ми крилися, в заснуванні брав участь мій батько Шевчик Трохим Теодорович, Красовський, Лабик, та багато інших, які вже відійшли у вічність, але ми тримаємось купи, ми єднаємось, ми поширюємо ось цей фольклор лемківський, ми надіємось, що він об’єднає, і що він нашу лемківську говірку виведе трішки вперід“, – зазначила учасниця народного ансамблю пісні і танцю “Лемковина” Наталія Кровицька.
Хор «Радоцина» — багатоголосся, що єднає покоління
Наступними були лемківський хор “Радоцина”-лунали такі пісні як “Мій край”, “Зашуміли ліси”, “А ти дівча як ся маш”, та ін. Хорові обробки багатоголосся зачаровували з перших секунд виконання, створювали атмосферу справжнього лемківського вечора, де кожна нота несла в собі частинку душі виконавців, доповнювали загальну картину заходу, роблячи його незабутнім для всіх присутніх.
“Наш хор “Радоцина” має зараз 30 років. Було багато наших лемків, багато вже відійшли в інший світ, прийшли нові, але нас всіх об’єднує лемківська пісня, лемківська говірка, бо слово “Лем” це наш пароль і нас не можна змилити ні з ким”, – сказав учасник хору “Радоцина” пан Володимир
