У Львові з нагоди пам’ятних дат відбулася 32-га церемонія вручення відзнаки “Почесний знак Святого Юрія” (посмертно). Нею вшановують Захисників і Захисниць, які з 2014 року та від початку повномасштабного вторгнення боронять Україну. Цьогоріч, у середу до Дня Національної гвардії, посмертно відзначили 29 нацгвардійців, серед них — четверо з Шевченківського району, які загинули від рук окупантів. Нагороди передали їхнім родинам.
Церемонія традиційно розпочалася з виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання.
“Ми схиляємо голови перед подвигом мужніх воїнів, які віддали життя за Україну, її свободу та майбутнє. Жодні слова не здатні полегшити біль втрати, але пам’ять про їхню відвагу, честь і самопожертву назавжди житиме в наших серцях. Для нас вони назавжди в строю, а ми — завжди поруч з вами. Цей біль — наш спільний, тож у будь-яку важку хвилину, нацгвардійці прийдуть на допомогу. Це наша принципова позиція. Для нас важливо берегти гідну пам’ять про кожного полеглого Героя і бути підтримкою для їхніх рідних. Національна гвардія України не забуває своїх — ні в строю, ні після останнього бою”, — звернувся до присутніх бригадний генерал Юрій Дремух.
Відзнакою “Почесний знак святого Юрія” (посмертно) нагороджені Руслан Шевченко, Андрій Попик, Василь Качинський та Андрій Вегера.
Руслан Шевченко — уродженець села Зарудці, солдат, військовослужбовець 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Загинув, захищаючи Україну 11 червня 2024 року в селі Карлівка Донецької області. Відзнаку отримали батьки Тарас Леонідович та Оксана Мирославівна.

Андрій Попик — випускник школи №22, солдат, військовослужбовець 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади “Кара-Даг” Національної гвардії України. Загинув у боротьбі з ворогом 14 червня 2024 року у селі Мала Токмачка Запорізької області. Відзнаку отримали мати Ганна Андріївна та сестра Галина.

Василь Качинський — уродженець села Зарудці, солдат, військовослужбовець 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Віддав життя за Україну 3 липня 2024 року в селі Водяне Донецької області. Відзнаку отримали мати Іванна Василівна та дружина Христина.

Андрій Вегера — уродженець села Зашків, солдат, військовослужбовець 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Загинув у боротьбі з ворогом 7 серпня 2024 року в селі Водяне Донецької області. Відзнаку отримали батьки Євген Миронович та Наталія Ігорівна.

Після вручення відзнак пам’ять полеглих Героїв вшанували спільною молитвою. Її очолив капелан Львівської міської ради — отець Андрій Сіданич.
“Маємо за честь бути сьогодні поруч з вами. Ці скромні відзнаки, перш за все, засвідчують, що ваші рідні мали велику силу, вірність і велику любов. Сьогодні, коли святкуємо велике свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, бачимо Богородицю як матір тих, хто віддав своє життя. Тому дякую нашим Героям за їхню стійкість і служіння, бо, як каже Господь, немає більшої жертви за ту, коли хто життя своє віддає за друзів своїх. Молімося за всіх наших Героїв — які у вічності, і які тримають наш фронт на землі”, — сказав отець Андрій Сіданич.
