14-річна Настя — одна з постраждалих під час ракетного удару по Тернополю — зробила перші кроки після поранення. Після двох місяців лікування опіків у Львові юна тернополянка, яка втратила маму, дідуся та рідний дім, готується до виписки з дитячої лікарні святого Миколая.
На світанку 19 листопада 2025 року школярка Анастасія Цяпало поспіхом збиралася разом із рідними, щоб спуститися в укриття, але не встигла. У їхню багатоповерхівку влучила російська ракета. Настя почула сильний удар і вийшла в коридор.
“На мене ринула хвиля полумʼя та диму. Дихати було дуже важко. Мама знепритомніла в мене на руках. Потім я дізналася, що вони з дідусем загинули”, — розповідає дівчинка.
Внаслідок ракетного удару по Тернополю загинули 38 людей, серед яких 8 дітей. Настя отримала глибокі опіки на 15% поверхні тіла — постраждали руки, ліва нога, обличчя, шия, очі та дихальні шляхи. Через сильний біль для проведення перев’язок дівчинку вводили в медикаментозний сон.
До тями Настя прийшла лише на третій день після обстрілу — уже у Львові. Перший тиждень у лікарні святого Миколая її лікували фахівці відділення інтенсивної терапії та анестезіології. Дівчинці наклали трахеостому для підтримки дихання через ШВЛ. Знеболювальні давали кожні 4 години, а всі перев’язки проводили під наркозом.
Після стабілізації стану Настю перевели до хірургічного відділення, де лікували глибокі опіки за допомогою оперативних втручань: видалення відмерлих тканин (некректомія) та пересадки власної шкіри пацієнтки (аутодермопластика).
Лікування здійснювалося мультидисциплінарною командою опікового відділення. Частиною процесу стала підтримка проєкту Burn Care Alliance від Християнської медичної асоціації України, спрямованого на розвиток опікової допомоги — від забезпечення відділень матеріалами до навчання фахівців.
Одночасно зі стаціонарним лікуванням спеціалісти відділення дитячої реабілітації Unbroken KIDS — фізичний терапевт, ерготерапевт і психолог — почали працювати з Настею. До процесу долучилася також команда “Школи супергероїв”.
Через ураження верхніх і нижніх кінцівок дівчинка довго відновлювала навички ходьби та навчалася виконувати елементарні побутові дії.
Зараз Настя вже зробила перші кроки і продовжує працювати над витривалістю. Її мета — повернутися до спорту. Настя понад 4 роки займається баскетболом і є капітанкою команди.
Бабуся Насті нині перебуває з онукою у Львові. Невдовзі вони повернуться до рідного міста, хоча їхня квартира повністю зруйнована. Підтримати Анастасію та її бабусю можна за номером картки: 4149 4975 1740 5264.
