Притулок “Милосердя” знаходиться на вул. Незалежності, 58, у Брюховичах і є довготривалою домівкою для чималої кількості собак та цуценят, більшість із яких залишили неподалік мешканці або підібрали волонтери притулку. Сьогодні тут проживають близько 450 собак. Наталія Кузнєцова, керівниця притулку і голова ГО “Товариство захисту тварин”, розповіла про те, як часто підкидають і забирають тварин львів’яни, як волонтери допомагають тваринам та як мешканці можуть долучитися до допомоги.
Проживають тварини у притулку “Милосердя” здебільшого у спеціально облаштованих вольєрах. Однак для хатніх собак, які не звикли жити у вольєрах чи будах на вулиці, облаштували спеціальні “кімнати”будівлі, що знаходиться на території притулку.
“Частина собак не може жити на вулиці, оскільки це домашні собаки, які не вміють контактувати з іншими собаками та не звикли до вуличних умов. Вони не знають, що таке будка і вольєр. І ми намагаємося тримати у “кімнатах”. Там є внутрішній дворик, де вони під наглядом волонтерів гуляють, коли ми хочемо поприбирати”, – розповіла Наталія Кузнєцова.
Крім двох працівників, які щодня чергуються, і ще одного працівника, що приходить 1-2 рази на тиждень, доглядають за собаками волонтери зі Львова – по два у будні дні та по чотири людини у вихідні.
“На вихідні до нас приїжджає багато людей, щоб вигулювати собак. Деякі вже неодноразово до нас приїжджають, тому знають, з якими собаками підуть гуляти”, – поділилася керівниця.
У притулку уклали договори з кількома приватними підприємцями, які систематично і безкоштовно привозять продукти. Щодо сухих кормів, то періодично їх передають різноманітні благодійні фонди. Крім цього, притулок отримує кошти від Львівської міської ради на закупівлю круп.
“Один раз день годуємо собак кашею з м’ясом, а другий раз ми їх підгодовуємо сухим кормом. Якщо немає сухого корму, ми завжди просимо. В нашому статуті прописано, що ми живемо на благодійні пожертви. А ті всі гроші – це те, що ми просимо у людей нам на допомогу. Тому нам завжди грошей бракує. Це стабільно. Комунальні послуги, закупівля дров, на яких ми варимо кашу, закупівля ліків, лікування тварин по клініках, оплата працівників – це все ми робимо самі, держава нам не допомагає”, – зазначила Наталія.
Допомогти притулку і собакам коштами можна за реквізитами:
- UA 293257960000026000300205345;
- картка ПриватБанку Сай Марини Віталіївни: 5168 7573 8140 3890;
- PayPal: klatomidla@gmail.com.
“Ми домовляємося з перетримками та платимо за це гроші. В центрі реабілітації пожиттєво будуть жити 2 собаки, за яких ми щомісяця витрачаємо по 12 тисяч гривень за двох. Ми розуміємо, що в умовах притулку ми нічого не зможемо їм дати. А там і масаж, і постійний нагляд. Ми дали їм шанс на життя. Це особливі собаки. Ми їх полікували після ДТП, але у них, на жаль, перелом хребта і ходити вони не зможуть. Але щоб вони жили повноцінним життям, вони живуть в центрі реабілітації”, – розповіла Наталія Кузнєцова.
Однак інколи, навіть, вакциновані та повністю здорові собаки у притулку хворіють. У таких випадках волонтери намагаються якнайшвидше вилікувати тварин, а у разі погіршення стану здоров’я – передають на лікування у ветеринарні клініки.
“Є собаки, які потрапляють до нас із вулиці, і вони зазвичай травмовані. Зараз у клініці “ПроВет” знаходиться “старічок”, якого люди знайшли на трасі, і він до цього часу лікується. Йому ампутували вухо, бо він зі страшенними ранами потрапив до нас. Ми на свій страх і ризик взяли його, тому що зараз є дуже багато випадків сказу. А, звичайно, звідки ми знаємо, що в собаки? Але все ж таки його взяли. Все обійшлося, але він досі лікується, і показники досі недобрі. І зараз у нас борг за лікування тільки в клініці “ПроВет” становить 169 тисяч гривень”, – додала керівниця.
Собак до притулку підкидають періодично, однак в більшості випадків сюди потрапляють цуценята. Найчастіше їх залишають, коли є сезон народжуваності цуценят, зазвичай навесні. Керівниця притулку ділиться, що останній раз трьох одномісячних песиків, яких ще жодного разу не вакцинували, підкинули минулого тижня.
Крім цього, до притулку часто телефонують мешканці, які знайшли на трасі чи деінде цуценят, але не можуть взяти додому на перетримку, після чого їх привозять до прихистку.
“Хотілось би, щоб їх частіше забирали. Так, приїжджають і забирають, однак в основному забирають або маленьких по розміру собак, або цуценят. І то, можна сказати, на 80% надають перевагу хлопчикам. Тому коли забирають дівчаток, ми радіємо. Ми завжди кажемо, що ми допоможемо потім зі стерилізацією, після якої дівчатка більше тримаються території і вони лагідніші, але вони також дуже добрі охоронці. Багато людей того не розуміє”, – поділилася Наталія.
Мешканці, які не можуть забирати тварин на перетримку чи у їхні нові домівки, можуть допомагати притулку не лише коштами, їжею та ліками, а й вигулом собак на вихідних, і закликає небайдужих долучитися до допомоги.
