Вчора, 25 серпня, на території старого Голосківського цвинтаря, неподалік вул. Круглої, розпочали ексгумацію останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули під час боїв за Львів у вересні 1939 року.
Роботи спільно проводять фахівці українського Товариства пошуку жертв війни “Пам’ять”, а також українського та польського Інститутів національної пам’яті.
Ексгумацію планують завершити до 1 жовтня 2026 року. За попередніми даними, на цій території можуть бути поховані близько 120 польських військовослужбовців. Віднайдені останки планують перепоховати у Мостиськах.
“Сьогодні (25 серпня, – ред.) розпочався другий етап ексгумації солдатів Війська Польського, які загинули у 1939 році в боях з нацистською гітлерівською армією. Перший етап ми провели минулого року на Збоїщах. А від сьогодні і до 1 жовтня буде відбуватися спільна робота експедиційних груп Інституту національної пам’яті Польщі, Інституту національної пам’яті України та українського Товариства “Пам’ять”. За попередніми дослідженнями та припущеннями істориків, тут, ймовірно, поховано близько 120 солдатів, які, за результатами ексгумації будуть перепоховані в Мостиськах. Усі роботи проводять відповідно до дозволів, наданих Міністерством культури України. І це є дуже добрий жест у відносинах між Україною та Польщею, і сподіватимемося, що це сприятиме вивченню і пізнанню нашої спільної історії”, — зазначив під час брифінгу керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко.
Посадовець зазначив, що місто бере активну участь у роботі експедиційних груп як під час першого етапу робіт на Збоїщах, так і під час нинішньої експедиції.
“Місто надало повне сприяння в організації цього процесу. Також йдеться про безпеку, охорону громадського порядку та підготовку цієї території. Протягом минулих двох тижнів ми активно готували цю локацію для досліджень”, — наголосив Євген Бойко.
Частина території, де проводять роботи, перебуває у власності міста, інша — належить релігійній громаді, розташованій поруч. Загалом до пошуково-ексгумаційних робіт залучили близько 30 фахівців з української та польської сторін.
“На цей момент усе на найвищому рівні. Ми отримали всі дозволи й чудово знаємо ті процедури, які діють в Україні. Сподіваємося, що знайдемо останки всіх цих військових і здійснимо повторне перепоховання на цвинтарі у Мостиськах”, — зазначила представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска.
Як розповів керівник Товариства пошуку жертв війни “Пам’ять” Любомир Горбач, усі поховання на цій ділянці є індивідуальними. Могили розташовані у три ряди — орієнтовно по 40 у кожному. Довжина кожного ряду становить близько 45 метрів.
“Чому кожен має своє індивідуальне поховання? Бо ті, хто їх хоронив, мали на це час — мали можливість копати кожному могилу. Не виключено, що тіла знаходяться в домовинах. Взагалі німці, які були тут, на цих пагорбах, дозволяли місцевим мешканцям, напевно полоненим польським солдатам, забирати своїх загиблих друзів і хоронити на цвинтарях”, — пояснив Любомир Горбач.
Серед похованих військовослужбовців були поляки, українці та представники інших національностей, які служили у Війську Польському або були мобілізовані до його лав.
“Те, що українці воювали у складі польського війська проти нацистської Німеччини та радянського союзу, — не теорія. Це підтверджено не тільки спогадами тих, хто брав участь у тих бойових діях, а й нашими розкопками, які ми проводили в попередні роки. Ми знаходили останки військовиків, які мали військові ідентифікатори з українськими прізвищами та вказаним віросповіданням. Православні та греко-католики — це були українці, хлопці з Рівненської, Волинської областей або наші галичани. Також було знайдено останки військовослужбовця, який мав при собі дзеркальце, зі зворотного боку якого був портрет Івана Франка. Це і є підтвердженням того, що українці разом з поляками та представниками інших національностей спільно стримували нацистську та комуністичну агресію. І сьогодні ми знову разом з польськими колегами робимо спільну справу з вшанування пам’яті їхніх і наших героїв”, — розповів Любомир Горбач.
Про подальшу ідентифікацію віднайдених останків розповів представник польського Інституту національної пам’яті Томаш Тшаска.
“Що стосується ексгумації та ідентифікаційних робіт, то Інститут національної пам’яті буде застосовувати такі ж методи, які застосовуються під час подібних робіт у будь-якому іншому місці. Нами буде зібрано можливий кістковий матеріал та матеріал, пов’язаний з останками полеглих солдатів. Після цього кожен елемент буде складено в окрему домовину і передано на ідентифікацію, щоб встановити ДНК кожного загиблого”, — сказав він.
Фахівець також зазначив, що польський Інститут національної пам’яті має базу близько 5 тисяч генетичних даних. Їх зібрали на основі як віднайдених останків, так і інформації, наданої родичами та близькими загиблих. Для ідентифікації використовують систему CODIS, яка дає змогу встановлювати особи загиблих навіть у складних випадках. Цю систему планують застосувати і для ідентифікації військовослужбовців, останки яких віднайдуть під час нинішньої експедиції.
Ексгумаційні роботи проводять відповідно до дозволів Міністерства культури України, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн, політичних репресій та учасників антитерористичної операції, а також Українського інституту національної пам’яті. Підставою для проведення робіт стало звернення ГО “Товариство пошуку жертв війни “Пам’ять”.
Перші дослідження на території цвинтаря Польський інститут національної пам’яті ініціював ще у 2010 році. У 2019 році пошукові роботи продовжили спільно з українським Товариством пошуку жертв війни «Пам’ять» та Львівським дитячим гуфцем «Барць» Польського Гарцерства в Західних Регіонах України. Тоді вдалося остаточно визначити межі розташування військового кладовища.
Після цього українська сторона підготувала та подала до Державної міжвідомчої комісії у Києві необхідну документацію для проведення ексгумації польською стороною.
Наступним етапом після пошукових робіт мала стати ексгумація. Однак відновити цей процес вдалося лише після поступового відновлення українсько-польського діалогу щодо питань історичної пам’яті.
У 2024 році Товариство “Пам’ять” звернулося до Міністерства культури України з пропозицією відновити роботи зі збереження у Львові польських військових поховань 1939 року. Після офіційного звернення польської сторони у 2025 році процес перейшов до практичної реалізації.
Перший етап перепоховання військовослужбовців Війська Польського, які загинули під час оборони Львова у 1939 році, відбувся у серпні 2025 року. Тоді понад чотири тижні тривала спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. За словами керівника Товариства пошуку жертв війни “Пам’ять” Любомира Горбача, під час робіт знайшли останки 34 військовослужбовців.
