Понад місяць на території старого Голосківського цвинтаря тривала спільна українсько-польська археологічна експедиція. Фахівці досліджували місце поховання військовослужбовців Війська Польського та німецького Вермахту, які загинули під час боїв за Львів у вересні 1939 року.
На ділянці площею близько 260 кв. м археологи виявили 133 індивідуальні поховання. Під час ексгумації вилучили останки 115 військовослужбовців Війська Польського та 18 солдатів німецької армії.
За словами керівника ГО “Товариство пошуку жертв війни “Пам’ять” Любомира Горбача, усіх загиблих поховали в окремих могилах у три щільні ряди, без стандартних проходів між ними. Ймовірно, поховання здійснювали місцеві мешканці. Дослідники також перевірили територію на наявність четвертого ряду могил, однак інших поховань не виявили.
Під час робіт археологи знайшли близько 2900 предметів. Серед них — елементи військової форми та спорядження, релігійні атрибути й особисті речі загиблих.
Визначити, до якої армії належали поховані, вдалося насамперед за ґудзиками та іншими деталями військового одягу. Серед останків польських військовослужбовців знайшли сім розпізнавальних жетонів. Шість із них були заповнені. Зазначені на жетонах імена, прізвища та віросповідання дають змогу встановити, що це були польські військовослужбовці католицького віросповідання.
Один жетон був незаповненим. Як пояснив Любомир Горбач, це може свідчити про те, що чоловіка мобілізували незадовго до початку бойових дій, і він не встиг внести до жетона свої дані. Поруч із його останками також знайшли греко-католицький хрестик. За словами дослідника, ця знахідка може свідчити, що загиблий був українцем.
“Чи можуть бути серед інших військовослужбовців Війська Польського українці? Можуть. І це стовідсотково. І не один-два, а більше десятка. Бо тут у боях за Львів з польської сторони брали участь військовослужбовці, які були мобілізовані у другий тиждень війни з Рівненщини, Волині, Львівщини та безпосередньо Львова”, — зазначив Любомир Горбач.
Щодо німецьких військових, то сімох із них вдалося ідентифікувати за знайденими жетонами. Усі вони служили у 98-му полку 1-ї гірської дивізії німецького Вермахту, яка вела бої з польським гарнізоном із західного боку Львова.
Останки німецьких військовослужбовців передали представникам організації Volksbund, яка займається пошуком, ідентифікацією та похованням загиблих німецьких військових. Їх планують перепоховати на збірному військовому кладовищі у селі Потеличі на Львівщині.
Щодо останків військовослужбовців Війська Польського, фахівці відібрали зразки кісткової тканини для проведення ДНК-досліджень. Це має допомогти встановити особи загиблих. Після завершення досліджень останки планують перепоховати на цвинтарі у Мостиськах.
“З останків, які тут були ексгумовані, ми відібрали зразки кісток для подальших ДНК-досліджень і будемо намагатися ідентифікувати похованих тут осіб, встановити їхні прізвища та знайти родичів. Наразі у нас є сформований список із 76 прізвищ. Зрозуміло, що минуло стільки років, тому знайти їхніх рідних буде важко. Для встановлення осіб будемо використовувати ДНК-матеріали ймовірних нащадків та зразки, відібрані тут, і проводити порівняльні дослідження. Для нас саме ідентифікація останків — найважливіший етап роботи, оскільки важливо повернути цим людям їхні імена. І це теж важливо для їхніх нащадків”, — зазначила представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска.
Також вона подякувала місту за сприяння у проведенні робіт і зазначила, що співпраця з українською стороною проходить добре, та подякувала Львівській міській раді за забезпечення захисту, супроводу й можливості спокійно проводити роботи.
“Місто було активно залучене до допомоги експедиційній групі і надало повне сприяння в усіх організаційних питаннях. Йдеться про безпеку, охорону громадського порядку та підготовку цієї території напередодні робіт. Така співпраця є дуже доброю, адже ми досліджуємо нашу історію, і кожен має бути гідно вшанований”, — підкреслила заступниця директора офісу охорони культурної спадщини ЛМР Маріанна Мороз.
Пошуково-ексгумаційні роботи на старому Голосківському цвинтарі розпочали 25 серпня. У складі спільної українсько-польської експедиції працювали близько 30 фахівців. Серед них — представники Товариства пошуку жертв війни “Пам’ять”, Інститутів національної пам’яті України та Польщі, а також меморіально-пошукового центру “Доля”.
Ексгумаційні роботи проводили на підставі дозволів Міністерства культури України, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн, політичних репресій та учасників АТО, а також Українського інституту національної пам’яті. Підставою для проведення робіт стало звернення ГО “Товариство пошуку жертв війни “Пам’ять”.
Перші дослідження на території цвинтаря Польський інститут національної пам’яті ініціював ще у 2010 році. У 2019 році пошукові роботи продовжили спільно з українським Товариством пошуку жертв війни “Пам’ять” та Львівським дитячим гуфцем “Барць” Польського гарцерства в Західних регіонах України.
Тоді фахівцям вдалося остаточно визначити межі військового кладовища. Після цього українська сторона підготувала необхідні документи та подала їх до Державної міжвідомчої комісії у Києві для проведення польською стороною ексгумаційних робіт.
Наступним етапом мала стати ексгумація, однак її проведення відклали. Відновити процес вдалося після поступового відновлення українсько-польського діалогу щодо питань історичної пам’яті.
У 2024 році Товариство “Пам’ять” звернулося до Міністерства культури України з пропозицією відновити роботи зі збереження польських військових поховань 1939 року у Львові. Після офіційного звернення польської сторони у 2025 році підготовка перейшла до практичної реалізації.
Перший етап перепоховання військовослужбовців Війська Польського, які загинули під час оборони Львова у 1939 році, провели у серпні 2025 року. Тоді понад чотири тижні тривала спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. За словами керівника Товариства пошуку жертв війни “Пам’ять” Любомира Горбача, там виявили останки 34 військовослужбовців.
